Периодика / Periodicals: «Ї». История мультиэтничных культурных центров Западной Украины

Украинский историко-культурологический журнал «Ї» (Львов) посвящает два последних номера интересному тематическому проекту - истории городов Западной Украины - мультиэтничных (фронтирных) мест на карте, прошлое и настоящее которых несет на себе отпечаток гетерогенности имперского наследия.
Статьи двух номеров посвящены урбанистике и культурной истории Коломии и Тернополя, их социальной и интеллектуальной истории, эпизодам истории органично сосуществоваших в них национальных общин.
«Ї» - один из наиболее известных культурологических журналов Украины, издающийся с 1989 года. Выходит как в бумажной, так и в электронной версии (доступ к архиву изданных номеров журнала), и является своеобразной дискуссионой площадкой для ученых и публицистов; изданием, разносторонне освещающим проблемы этничности и идентичности, мультикультурализма, регионализма, пограничного сотрудничества, прав человека, гражданского общества, евроинтеграции.
№ 62 (2010) журнала посвящен гуцульскому культурному центру, "местечку" - Коломии.
Из редакционного вступления к номеру редактора Тараса Возняка:
"... Город имел свою чудесную украинскую, польскую, немецкую и еврейскую истории. Не иначе как было несколько городов, которые в нашем представлении как бы и не пересекаются. Однако это не так. И еврейская, и и польская, и русская, и немецкая, и украинская Коломии жили даже не рядом, а вместе. Это мы и хотели продемонстрировать данным номером журнала."
Из вступительной статьи:
"Гуцульщина дійсно є чи не найколоритнішим етнографічним регіоном України. Недаремно саме вона отримала велетенську літературу як українською, так і иншими мовами.
Разом з тим, Коломия мала і певні инші аспірації. Як-от – не без того, щоб свого часу поконкурувати із Станиславовом. Особливо, коли йшлося про справи торгові – тобто істотні. А історично і Коломия, і Львів, і Станиславів були ланками одного великого торгового шляху з Німецьких земель до Волощини і Османської Порти.
Коломия пробувала закріпитися і як адміністративний центр, однак дальше староства чи повітового центру не піднялася. Занадто близько була Волощина і все та ж Османська Порта.
Певні шанси могли бути, коли Галичина 1772 року відійшла до Австрійської імперії. Частина галицького Поділля (як не дивно це звучить) ще якихось кілька десятиліть разом з Тернополем опинилися в складі Російської імперії, отож був шанс стати центром якогось особливого адміністративного утворення, що об’єднало б південне Тернопілля та Покуття."
Cодержание № 62 (КОЛОМИЯ * KOLOMEA * KOLOMYJA * קאלאמייא):
Забудова Коломиї
Уряд і урядники в Коломиї
Господарка, побут, одяг у Коломиї
Нафта і инші промисли Коломиї
Військо у Коломиї
Залізниця і вокзал у Коломиї
Церкви і душпастирі у Коломиї
Пам’ятники Коломиї
Парки Коломиї
Гебреї Коломиї
Поляки Коломиї
Німці Коломиї
Вірмени Коломиї
«Коломийський Боян»
«Вечірки» і «вечерниці» у Коломиї
Коломийська цісарська кухня
Славні гості Коломиї
Тарас Возняк
Гебрейський світ Коломиї
Некролог Миколи Ковбасюка
Леопольд Ріттер фон Захер-Мазох
Коломийський Ринок
Альфред Маріл
Нарис про моє життя
Станіслав Вінценз
Балаґули
Шолом-Алейхем
Діалог у Галичині
Коломийський хронограф. Листопад 1918-го
Іван Монолатій
Цісарщина як підмурівок української Коломиї
Микола Савчук
Масони в і з Коломиї
Микола Грибик
Шляхами Івана Богдана
Микола Савчук
Уявні персонажі конкретного міста
Василь Ключар
Сільські лики міського простору
Корнелій Юрисків
Клуб, який закладає традицію
Микола Савчук
Ода Театральній вулиці
Іван Монолатій
Мої шкільно-гімназійні роки
Василь Нагірний
Проходи Середмістям
Вулиця Валова
Ідоли на задвірках пам'яті
У серці міста
Іван Монолатій
Коломийський довідник
Посли від Коломиї до рахйсрату Австрії
Почесні громадяни Коломиї у 1859–1907 рр.
Ремесла і ремісники Коломиї у 1912 р.
Дрібні промисли Коломиї у 1912 р.
Де і що можна було купити у Коломиї у 1912 р.
Славні випускники славної Коломийської гімназії за 1892–1918 рр.
*** *** ***
№ 63 (2010) (ТЕРНОПІЛЬ * TARNOPOL * TERNOPOL * טארנאפאל)

Из вступительной статьи к номеру:
"Дивним чином три столиці Галичини не є найдавнішими містами. Львів не конкурент Белзу, Івано-Франківськ (Станиславів) – Галичу, а Тернопіль – Теребовлі. Тим не менше, вони зробили добру «урбаністичну кар’єру». Першим стартував, звичайно ж, Львів – ще за галицьких королів та Речі Посполитої він став визнаною столицею краю. Натомість юні Тернопіль та Станиславів цілком і повністю зобов’язані методичності австрійської адміністрації, яка після розбору Речі Посполитої у 1772 році зробила їх регіональними адміністративними центрами. Щоправда, доля Тернополя ледь не зійшла на манівці, коли на якийсь час Тернопіль та околиці на початку ХІХ ст. були передані Російській імперії. Так і став би Тернопіль російським повітовим (у гіршому випадку) або російським губернським (якщо б «поталанило») містом.
<...>Тому, по-суті не галицький, а подільський в етнографічному сенсі регіон, одним з центрів якого і є Тернопіль, увійшовши у галицький контекст, не лише перейнявся галичанством, але й істотно зміцнив саму галицьку платформу, яка стала одним із стовпів відновлюваного українства."
Содержание № 63:
Найважливіші факти з історії Тернополя
Петро Гуцал
Власники Тернополя
Любомира Бойцун
Старовинні церкви Тернополя
Петро Гуцал
Тричі був Тернопіль столицею
Микола Лазарович
Друга столиця ЗУНР
Микола Лазарович
Активні діячі ЗУНР на Тернопільщині
Іван Боберський
Щоденник
Любомира Бойцун
Родина Барвінських
Богдан Остап'юк
Пантелеймон Куліш у Тернополі
Богдан Остап'юк
Богдан Лепкий у Тернополі
Пилип Гайда
Іван Франко у Тернополі
Любомира Бойцун
Забави, утіхи, бали у Тернополі
Любомира Бойцун
Театральне життя Тернополя
Любомира Бойцун
Музичне життя Тернополя
Тарас Возняк
Тернопільські євреї
Віра Стецько
Пінзель через призму музейної збірки
Любомира Бойцун
Путівник вулицями Тернополя
Де були колись оборонні вали
Де була колись Камінна гора
Майдан Волі
Вулиця Івана Франка як острівець старого Тернополя
Вулиця Коперника
Продовжуючи мандрівку давніми Стрілецькими
Вулиця Степана Качали
Вулиця Кульчицької
Бульвар Шевченка
Вулиця Руська
Вулиця Грушевського
Старий і Малий Ринок
Вулиця князя Острозького
Вулиці Широка, Торговиця й Оболоня
Колеса давнього Тернополя
З історії Міської каси ощадности
Шевченка, 1. Будинок TSL
На перехресті століть (будинок «Українбанку»)
Вулиця Перля
Вулиця кардинала Йосипа Сліпого
Ім’я Лучаківського на карті міста
Вулиця Львівська
Вулиця Листопадова
Вулиці біля Старого парку
Околиці Тернополя
Сайт журнала:
http://www.ji.lviv.ua/











